Сьогодні: 15 жовтня 2019
РОЗРАХУНКОВИЙ МЕТОД ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ПРИВЕДЕНОГО ОПОРУ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ PDF Друк e-mail
Дата створення: Четвер, 16 червня 2011, 08:50

Стосується поширених в Україні фасадних виробів з металу, а саме збірних систем опорядження індустріальними елементами зовнішніх стін, термомодернізованих утеплювачем і вентильованим повітряним прошарком, згідно з ДСТУ Б В.2.6-35:2008.

НТЦ ОВ "БУДЦЕНТР" пропонує розрахунковий метод перевірки приведеного опору теплопередачі систем зазначеної конструкції, заснований на підході додатку И ДБН В.2.6-31:2006 стосовно попереднього визначення коефіцієнтів теплопередачі теплопровідних включень.

Метод було розроблено, оформлено в розрахунковій методиці та застосовано щодо реальних конструкцій в співпраці з випробувально-дослідним відділом будівельної теплофізики та інженерного обладнання "КиївЗНДІЕП", на підставі експериментів, аналітичних досліджень і варіантних розрахунків, проведених за рішенням і технічним завданням НТЦ ОВ "БУДЦЕНТР".

Застосування розрахункового методу підтвердження відповідності дає змогу виробникові скоротити витрати майже вдвічі порівняно з традиційною сертифікацією на підставі великомасштабних лабораторних випробувань. А в разі варіації параметрів фасадного утеплення ефект може бути значно більшим

Про розрахунковий метод підтвердження відповідності

Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд (надаліТР) наприкінці пункту 19 передбачає: "У разі неможливості провести оцінку відповідності із застосуванням зазначених процедур використовується розрахунковий метод підтвердження відповідності у порядку, затвердженому Мінбудом". Такий порядок пропонується настановою ДСТУ-Н Б А.1.2-6:2010 "Система ліцензування та сертифікації у будівництві. Оцінювання відповідності у будівництві згідно з технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд. Настанова з порядку проведення оцінки відповідності із застосуванням розрахункового методу підтвердження відповідності", яку прийнято за наказом Мінрегіонбуду України від 07.07.2010 p. № 252 та вчинено з 01.01.11.

У пункті 19 ТР цитоване у попередньому абзаці положення міститься після переліку із вісьмох процедур оцінки відповідності, з яких п’ятьце випробування, а інші три стосуються контролю за виробництвом на підприємстві. Згадане положення визначає обмеження щодо сфери застосування розрахункових методів – "У разі неможливості провести оцінку відповідності із застосуванням зазначених процедур …", а саме випробувань.

Пропонуємо тлумачити "неможливість" провести випробування, зокрема як економічну недоцільність, включаючи брак коштів у заявника (замовника), який не повинен призводити до нехтування основними вимогами безпеки. Вважаємо, що орган оцінки може самостійно приймати рішення щодо застосування (замість випробувань) розрахункових та/ або комбінованих (експериментально-аналітичних) методів.

Найбільш складними та коштовними в сучасній практиці оцінки відповідності є випробування з пожежної безпеки й економії енергії та теплової ізоляції (друга та шоста основні вимоги, визначені в ТР).

Згідно з ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва", п.2.10, передбачено можливість визначення межі вогнестійкості будівельних конструкцій за розрахунковими методами відповідно до стандартів або методик, узгоджених з центральним органом виконавчої влади з питань містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства та центральним органом державного пожежного нагляду. Загальні вимоги до розрахункових методів наведено у додатку В цих норм.

Зазначений додаток В, як обов'язковий, встановлює, що "Розрахункові методи можуть використовуватися для оцінки вогнестійкості будівельних конструкцій будь-яких видів, за винятком тих, в яких основним граничним станом з вогнестійкості є втрата цілісності конструкції, а також для оптимізації конструктивних параметрів будівельних конструкцій з метою забезпечення необхідної вогнестійкості".

Однак, на протязі майже десяти років не впроваджено жодного стандарту або методики щодо визначення за розрахунковими методами межі вогнестійкості будівельних конструкцій, навіть тих, в яких основними граничними станами з вогнестійкості є втрата несучої здатності (умовне позначення R) та теплоізолювальної здатності (умовне позначення І).

Фахівцям в галузі економії енергії та теплової ізоляції відомі деякі європейські стандарти, які впроваджують розрахункові методи, зокрема EN 13947 “Thermal performance of curtain walling – Calculation of thermal transmittance”, у перекладі – "Термічні характеристики навісних стінОбчислення теплопередачі" і посилання на нього у підмандатному стандарті на сімейство виробів – EN 13830 “Curtain walling” (самонесучі стіни, в т.ч. зі світлопрозорими ділянками, фасади).

Нами розглянуто поширене в Україні сімейство фасадних виробів з металу, а саме системи навіски зовнішнього непрозорого огородження (опорядження) несучої стіни, термомодернізованої утеплювачем і вентильованим повітряним прошарком. Такі вироби регламентуються ДСТУ Б В.2.6-35:2008 "Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком. ЗТУ".

Згідно з вимогою п. 5.1.3 цього стандарту приведений опір теплопередачі збірної системи (такі системи класифіковано у ДСТУ Б В.2.6-34:2008 "Конструкції будинків і спору. Системи фасадні теплоізоляційно-опоряджувальні. Класифікація. ЗТУ") повинен бути не менше мінімально допустимого опору теплопередачі за п. 2.1 ДБН В.2.6-31:2006 "Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель".

За вказівками п. 10.2 ДСТУ Б В.2.6-35 приведений опір теплопередачі збірної системи визначається згідно з ГОСТ 26254 "Здания и сооружения. Метод определения сопротивления теплопередачи ограждающих конструкций (Будівлі і споруди. Метод визначення опору теплопередачі огороджуючих конструкцій)" на фрагменті з розмірами в плані не менше (1,5х2,5) м, що виготовляється відповідно до технічного рішення з елементами каркасу системи теплоізоляції, який кріпиться до несучої частини стіни. Остання виконується або відповідно до проектного рішення, або із матеріалів з теплопровідністю не менше 0,76 Вт/(м К) та товщиною не більше 250 мм.

Із цих вказівок випливає, що випробування стосуються фрагментів збірної системи значного розміру, мають врахувати реальні теплофізичні властивості стіни, фасадної ізоляції, а також металевих елементів каркасу як теплопровідних включень, що прорізають шар (шари) утеплювача. Але розробники і виробники сімейства фасадних виробів з металу розглядають шлях великомасштабних експериментів, що перевіряють приведений опір теплопередачі збірних систем різної конфігурації, як дуже коштовний та недоцільний.

Зважаючи на це, НТЦ ОВ "БудЦентр" пропонує розрахунковий метод перевірки приведеного опору теплопередачі збірних систем, заснований на підході додатку И ДБН В.2.6-31 стосовно попереднього визначення коефіцієнтів теплопередачі теплопровідних включень.

Метод було розроблено, оформлено в розрахунковій методиці та застосовано щодо реальних конструкцій системи навіски з вентильованим прошарком фасадних опоряджень (СНФ) в співпраці з випробувально-дослідним відділом будівельної теплофізики та інженерного обладнання "КиївЗНДІЕП", на підставі експериментів, аналітичних досліджень і варіантних розрахунків, проведених за рішенням і технічним завданням НТЦ ОВ "БУДЦЕНТР".

Застосування розрахункового методу підтвердження відповідності СНВФ дає змогу виробнику скоротити витрати майже вдвічі порівнянно з традиційною сертифікацією на підставі великомасштабних лабораторних випробувань. А в разі варіації параметрів фасадного утеплення ефект може бути значно більшим.

  Керівник розробки -  Головний інженер, к.т.н.  Гринберг М.Л.,  тел. (044)5011998

 

Останнє оновлення на Понеділок, 07 жовтня 2019, 15:11